headpiece

180 років виповнилося з дня народження засновника чернігівського музею Василя Тарновського

«Не забувайте незабутнє…». Ці слова належать патріарху сучасної української поезії Ліні Костенко і повною мірою відносяться до вшанування пам’яті справжнього патріота України Василя Васильовича Тарновського.
Першого квітня (за новим стилем) минає 180 років від дня його народження. З нагоди пам’ятної дати в Чернігівському обласному історичному музеї імені В.В.Тарновського відкрилася виставка «Жертволюбна на національні справи людина», де представлені унікальні експонати з колекції Тарновського. Вона працюватиме протягом року
Більшу частину свого життя Василь Васильович присвятив колекціонуванню. Про своє захоплення писав: «Еще в молодые годы… я задался мыслью собрать возможно полную коллекцию предметов, характеризующих старинный быт моей родины Малороссии». Це  зібрання – своєрідна ілюстрація історії України – подароване Чернігову, стало основою першого в Російській імперії Музею українських старожитностей.
Окремою його складовою була найбільша за кількістю, неперевершена за наявністю оригінальних предметів Шевченкіана, що налічувала понад 1000 експонатів: рукописи  та видання творів, документи, щоденник, малюнки, гравюри, літографії та особисті речі поета. Для В. Тарновського було важливим все, що стосувалося біографії Кобзаря, його творчості. Після смерті Шевченка на честь його перебування у Качанівці – маєтку Тарновських  був насипаний великий курган.
Коштом  мецената проводилися розкопки давньоруського міста Родень на Княжій Горі неподалік Канева, які проводив відомий археолог Микола Біляшівський. Чисельні артефакти, знайдені там, поповнили колекцію Тарновського. 
Героїчна минувшина українського народу була завжди в полі зору Василя Васильовича. Впродовж життя він зібрав значну кількість іменних речей козацької старшини, гетьманські універсали, зброю, військове спорядження, оригінальні побутові речі. Ця колекція дуже зацікавила І. Репіна в період його роботи  над історичним полотном «Запорожці пишуть листа турецькому султану». 1880 року художник відвідав Качанівку, зробив значну кількість ескізів, представив на картині власника садиби та окремо запортретував  його в образі гетьмана.
Національна свідомість, любов до народних традицій  та одягу була притаманна  Василю Тарновському з юнацьких років. 
Гостинність В. Тарновського відзначали гості маєтку, серед яких було чимало відомих діячів культури. Він надавав значну допомогу родинам письменників Марковичів та Кулішів, історику Д. Яворницькому,  художникам О. Агіну,  О. Волоскову. Власним коштом  підтримував журнал «Киевская старина», рисувальну школу М. Мурашка.
Перебуваючи на посаді предводителя дворянства Ніжинського повіту, В. В. Тарновський долучився до ініціативи створення пам’ятника Миколі Васильовичу Гоголю.
Не забував В. В. Тарновський і простий люд. 1869 року при Парафіївському цукровому заводі була влаштована лікарня, в якій працювали лікар і два фельдшери. Відвідувати її могли не тільки робітники, а й селяни Парафіївської волості. Наступного року його коштом відкрита публічна бібліотека в Борзні. Для парафіян Георгіє-Хозевітської церкви, яка знаходилась далеко від села, був зведений двокімнатний дерев’яний будинок, щоб взимку вони могли зігрітися і перепочити.
Не стало Василя Васильовича 25 червня 1899 року (за новим стилем).  Про його смерть О. Білозерська-Куліш писала: «…От і нема послідователя його добрих діл. А багатих людей безліч, да неприхильні до Українського діла». 
                                                         
Половнікова Світлана Олександрівна,старший науковий співробітникЧернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського,заслужений працівник культури України.
Джерело: 0462.ua

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Категория: Общество
comments powered by HyperComments

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: