headpiece

Замість звичних уроків – гра, замість табеля – «Свідоцтво досягнень». Як в Чернігові працює Нова українська школа

Поки майбутні цьогорічні першокласники тільки збираються здобувати знання в новій українській школі, а їх учителі готуються навчати по-новому, ми поспілкувалися з тими, хто вже має досвід ламання стереотипів.

Знайомтеся: це молоді вчительки Катерина Романенко та Аліна Коломійченко. Вони перші в Чернігові, хто разом зі своїми «пілотними» учнями відпрацював програму 1-го класу за новими стандартами. А допомагала їм у цьому та надавала простір для креативу директор школи № 25 Наталія Кириленко. Протягом усього навчального року до оцих двох експериментальних класів була прикута увага багатьох педагогів і методистів не тільки Чернігова, але й області та навіть столиці.
– Було нелегко, але цікаво, – зізнаються вчительки.
І найбільше пишаються тим, що їх учні ходили до школи із задоволенням! Кажуть, це було видно неозброєним оком.
– До речі, у кінці року ми провели тестування, спеціально розроблене нашим психологом. І помітили, що саме в пілотних класах рівень сформованості мотивації до навчання значно вищий, – відзначає директор. – Отже ми на правильному шляху. Бо ж головне завдання початкової школи – аби учні не втратили інтерес до навчання. Зараз яка проблема? Як правило, діти йдуть до першого класу з радістю, а потім виявляється, що, ага, треба сидіти, працювати, у школі нудно… і інтерес зникає. Нова українська школа покликана це змінити.
Чи не загулялися?!
 – Коли ми зустрічаємо колег, усі запитують: «Ну, як ви працювали?». Усі бояться: мовляв, ви там цілий рік гралися – а що ж буде потім? Та насправді приводу для побоювань немає – у нас відбувалось повноцінне навчання, але у формі гри, – розказує Катерина Романенко.

Учительки наперебій наводять приклади, як саме проходили робочі дні в їх пілотних класах, і видно, що вони самі у захваті від такого навчального процесу.
– Учні викладали візуальну картинку на парті за допомогою конструктора LEGO, який нам видали. Або я їм викладала зразок, а вони повинні були відтворити і розповісти про те, що вийшло. Розвивали таким чином і пам’ять, і уявлення, і мовлення.
– У нас є ноутбук і багатофункціональний пристрій – інтерактивна дошка. У такої дошки безліч можливостей! Ми можемо виводити на неї електронну версію підручника чи зошита, можемо створювати різноманітні презентації. Наприклад, дітям дуже подобалось грати у гідрометеорологів, рухаючи рукою прямо по дошці із зображенням карти Чернігівської області сонечко чи хмарки і пояснюючи сьогоднішню погоду. А ще вивчаючи, наприклад, рослину, на інтерактивній дошці ми могли розтягнути зображення листочка, побачити клітини, з яких він складається, покрутити картинку і розглянути її з усіх боків. Це дуже цікаво!

– Нехай батьки не лякаються – у новій школі нема чогось такого занадто нового, – запевняє Наталія Кириленко. – Ми будемо давати ті ж знання, що і раніше: і письмо, і математика, і читання – усе залишається. Змінюється лише підхід до навчання. Головна родзинка нової школи – інтегровані уроки. А пріоритетний напрямок – надання дитині таких знань, які знадобляться їй у житті.
– Дуже важливо те, що навчання нерозривно іде з практикою, – пояснює Аліна Коломійченко. – Наприклад, якщо ми вивчали дорожні знаки, то спочатку розглядали їх на картинках, розбиралися, а потім виходили на вулиці міста і дивилися, де зустрічаються ці знаки і чому. Завдяки інтеграції навчання у нас є на це час. Цілий тиждень ми вивчаємо одну тему і розглядаємо її на кожному уроці.

У 1-му класі всього сім предметних галузей. Це українська мова, математика, «Я досліджую світ», технології, мистецтво, фізична культура та іншомовна освіта. Завдання вчителя – узяти з кожного предмета по певній частинці знань і створити цілісну картину, щоб дитині було цікаво.
– Звичайно, це потребує неабиякої підготовки, та коли бачиш зацікавленість своїх учнів, сам отримуєш від цього задоволення, – каже Аліна Коломійченко.
– Слід відзначити, що й теми (вони затверджені Міністерством освіти і є стандартними для усіх) дуже цікаві, – пояснює Наталія Кириленко. – Були, наприклад, такі, як «Я школяр», «Я підприємець», «Мода», «Моя родина»… скільки тижнів у навчальному році, стільки й тем.

До чого довчилися
 Та, мабуть, головне запитання усіх батьків: «Чого ж досягли учні, закінчивши навчальний рік в отакій сучасній школі?». Бо ж із тих заяв, що звучали раніше, можна зробити висновок: ніяких знань у першокласників ніхто контролювати не збирається. А що потім?
– Тепер початкова освіта в новій українській школі поділена на два цикли: перший – другий і третій – четвертий класи. Перший цикл направлений якраз на те, щоб навчити дитину читати і писати. Не поспішаючи. Якщо раніше давалось на це один рік, то тепер два. Тобто у кожної дитини нині є більше часу, аби опанувати ці вміння, – пояснюють першопрохідці.
А ще дають зрозуміти: насправді все контролюється, але в пріоритеті тепер не швидкість і точність – а вміння орієнтуватися в будь-якій ситуації, спілкуватися і досягати поставлених перед собою цілей.

Спитаєте, як таке можна проконтролювати? Виявляється, можна. У кінці навчального року кожному учню пілотного класу видали не табель, як раніше, а «Свідоцтво досягнень». У такому свідоцтві розписані досягнення по кожній із семи предметних галузей. Причому за різними критеріями. Наприклад, «вступає в діалог на теми, які викликають зацікавлення», «списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту» (це з української мови). А замість оцінок – пояснення: чи то «має значні успіхи», чи «демонструє помітний прогрес», чи «досягає результату за допомогою вчителя», чи «потребує значної уваги і допомоги». Але найцікавіше у «Свідоцтві досягнень» – це перша сторінка, на якій розписана характеристика особистих досягнень учня: як виявляє інтерес до навчання, чи вміє вирішувати конфлікти мирним шляхом, чи співпрацює з іншими дітьми і таке інше. На останній сторінці свідоцтва – поради батькам, на що потрібно звернути увагу. Там батьки також можуть залишити побажання для вчителя стосовно своєї дитини.
До речі, у новій школі і батьківські збори проходять по-новому. Зборів як таких зовсім немає! Замість того батьки записуються до вчителя на зручний час і спілкуються тільки стосовно своєї дитини, індивідуально.

– Усім нам потрібно відійти від зрівнялівки. Неправильно порівнювати слабкого учня з сильним. Усе, що потрібно робити, – порівнювати успіхи людини з тими досягненнями, які в неї були тиждень тому, два і так далі. Дитина може бути на середньому рівні, але раніше вона була на початковому. І треба сказати: «Так ти взагалі молодець! Ти набагато краще впорався із завданнями!», – зауважує Наталія Кириленко.
І пояснює: це називається «вчити з позитивом». Не акцентувати увагу на неправильних закарлючках замість літер, підкреслюючи їх червоною пастою, а обвести найкрасивішу літеру, аби учень пишався собою і прагнув писати ще краще.

Атмосфера у класі особлива
Звичайно, для повноти вражень про нову школу не вистачає думки самих учнів і їх батьків. І цей недолік ми постараємось виправити в одному з наступних номерів газети «Семь дней». А поки що додамо декілька цікавих моментів про шкільне життя в пілотних класах, про які розповіли Катерина Романенко та Аліна Коломійченко.
– На початку року ми з учнями придумали та шляхом голосування затвердили правила поведінки в класі. Потім зобразили їх у вигляді малюнків і повісили на стіні. Отож, коли виникають якісь проблеми, дисциплінарні чи в колективі, ми звертаємось до цих правил і успішно вирішуємо усі негаразди.
***
– Кожен день починається з ранкової зустрічі. Ми даємо можливість усім без виключення висловити свої думки. Запитуємо: «Чого ти очікуєш від сьогоднішнього дня?» Цікаво, що на початку року діти повторювали один за одним стандартні фрази. Але потім ми стали їх заохочувати, аби жодна відповідь не повторювалась. І тоді вони вишукували такі файли у своїй голові, що просто дивувало. Відповідали наввипередки. Це захоплювало всіх.

***
– У нас є вправа «Квітка настрою». У кожного учня на парті є три вазони: зелений, жовтий і червоний. І діти, коли зранку приходять до школи, беруть квіточку і ставлять у відповідний вазон. Червоний – означає поганий настрій, жовтий – нормальний, зелений – гарний. Якщо протягом дня настрій змінюється, квітку переставляють. Помітивши червоний вазон із квіткою, обов’язково цікавимось, що сталося. І найчастіше діти відповідають: «Я просто не виспався». Тобто у них нема якихось таких проблем, що не хотів іти до школи, чи ще щось. Вони розуміють: наступного разу їм просто потрібно вчасно лягти спати.
***
– На уроках учні сидять за партами по одному. Але парти легко пересуваються – і ми працюємо коли як зручніше: по одному, по двоє, по троє, групами, а можна навіть сидячи на класному килимку.

***
– На початку кожного тижня в кожній групі ми обираємо лідера, який роздає/збирає зошити, визначає, хто має бути спікером серед них, і таке інше. Діти у захваті від ролі лідера. Кожен має приміряти на себе цю роль.
 ***
– Домашніх завдань першокласникам не задавали. Казали їм так: «Хто хоче – може брати додому книжки і зошити, щось там доопрацювати, хто не хоче – залишає всі речі у класі». Але учні старалися наповнити свої портфелі (це ж для них невід’ємний атрибут школяра!) і радо носили додому свої здобутки.

***
– Мені подобається, що в новій школі вчитель виступає в ролі помічника, який допомагає учням здобувати знання, – підкреслює Наталія Кириленко. – А також те, що значна увага приділяється розвитку особистісних якостей кожного учня, комунікативних навичок. Коли дивишся на цих дітей, дійсно помічаєш, що вони не соромляться висловлювати свої думки, вони не скуті, не закомплексовані. Це відмічають і вчителі-предметники, і самі батьки. І такі якості неабияк знадобляться нашим дітям у дорослому житті.
Чого чекати іншим
На початку літа вчителі міста й області, які у вересні наберуть першокласників, побували в школі № 25. Усі побачили, як виглядають класи, та прослухали лекції. Також побували на тренінгах у Чернігівському обласному інституті післядипломної освіти та пройшли спеціальний онлайн-курс на електронній платформі EdEra і отримали відповідні сертифікати. Тепер вони – учителі нової української школи. Педагоги-першопрохідці поділилися з колегами своїм досвідом. Учителів англійської мови, що будуть працювати з першокласниками, також навчили працювати по-новому.
– Усі, хто хотів навчитися, навчилися, – констатує Наталія Кириленко. – Але, чесно кажучи, таке бажання було не в кожного. Тому, чи буде вчитель використовувати нові знання у своєму класі, чи вчитиме по-старому, – це лише питання його власної совісті. Я вважаю, що кожен педагог має бути чесним перед самим собою і запитати в себе: «Чи зможу я вчити по-новому?».  Бо життя не стоїть на місці. Треба встигати і за новітніми технологіями, і дивитися на світ по-сучасному.
А от те, як будуть облаштовані класні кімнати в усіх перших класах міста та області уже у 2018/2019 навчальному році, – на совісті вищестоящих освітян. За задумом усе повинно бути – на рівні пілотних класів. А це – легкі мобільні одномісні парти, інтерактивна дошка, ноутбук, принтер, конструктори LEGO, яскраві, приємні кольори в інтер’єрі… До початку навчального року всім першокласникам обіцяють надрукувати нові підручники – ті, що вже апробовані пілотними класами. До речі, майже всі підручники – це книжки-зошити. Та як воно буде на ділі – побачимо.
***
Наталія Кириленко, директор школи № 25 м. Чернігова:

– Пілотування пройшло успішно: усе, що ми пілотували, – схвалюємо. І тому хочемо щиро побажати всім учителям повірити в нову українську школу, не боятися змін і йти вперед.
Повірте, ці зміни тільки на краще. Адже така школа націлена зробити наших дітей щасливими. Не перевантажувати учня непотрібними знаннями, а в першу чергу враховувати його особистість та творчі здібності.
Источник: 0462.ua

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Категория: Общество
comments powered by HyperComments

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: